Хай цей простий вірш нагадає кожній душі, що справжнє вознесіння — це не залишення світу позаду, а пробудження до вічного Світла всередині.

А тепер у нас є рядок серця індонезійською мовою з багатомовними субтитрами від Мейлані з Індонезії:

Шановній Верховній Майстерці Чінг Хай та коханій команді телебачення Верховної Майстерки. З глибокою вдячністю та повагою я хотіла би поділитися внутрішнім баченням, яке сталося приблизно у 1998 році, за 11 років до того, як я отримала посвячення Гуань Інь. Це видіння було настільки реальним і священним, що воно пробудило мою свідомість до крихітності людства перед обличчям Всесвіту та безмежності всеохоплюючої Божої Любові. Я представляю це у формі вірша. Дякую.

Подорож до світла

Того дня моє тіло спало, але душа не спала. Повільно мене підняли над Землею, легко ширяючи у тиші Світла. Гора Батур зустріла мене своїм теплим і ніжним подихом. Тричі я обійшла його вершину, ніби вітаючи старого друга, який досі впізнав мою душу. Тоді гора Агунг покликала, славна та велична, немов молитви. Тричі я облітала його кратер, вдивляючись у невисловлені таємниці в глибинах його мовчазного вогню.

Потім Сонце розкрилося, безмежним океаном золота. Жінка-гід прошепотіла: “Подивись униз“. І там я побачила Землю — маленьку, чорну, розміром з монету, що плавала в морі вічності. У ту мить я зрозуміла — ми лише пил, іскри, що мріють про форму, і нам нема чим похвалитися, окрім Любові, яка дає життя всім. Я ступила у Сонце. Без тепла. Без відблисків. Просто м’яка біла – мирна порожнеча.

Потім, швидко, як блискавка, я спустилася на зелений луг, де розкинулася безкрайня трава, безтурботна, вічна. Там тиша була прекрасна, лише спокій шепотів без слів. Однак подорож не закінчилася. З тієї зеленої луки я повільно знову піднялася на висоту, що дорівнювала вершині гори Батур. Там стояли дві стародавні будівлі в яванському стилі, тихі та порожні, ніби чекали на душі, що повертаються Додому. Я підійшла ближче, вдивлялася в їхню тишу і зрозуміла: кожна священна подорож — це не відправлення, а повернення — до безіменного Світла, що мешкає всередині.

Хай цей простий вірш нагадає кожній душі, що справжнє вознесіння — це не залишення світу позаду, а пробудження до вічного Світла всередині. Мейлані з Індонезії

Спокійна Мейлані, немов пісня душі, читання твого красномовно висловленого вірша приносить нам стільки радості. Це пробуджує усвідомлення того, що Майстер йшла з нами, крок за кроком, задовго до того, як нас посвятили в медитацію Гуань Інь. Хай Ви та вічно усміхнений народ Індонезії будете благословенні безумовною любов'ю, команда Supreme Master TV

P.S. Радійте, бо Майстер ділиться з вами особливим посланням: “Сповнена радості Радa бачити тебе після двохсот двох років перевтіленої фізичної розлуки! І цього разу ти точно піднімешся вище і не доведеться повертатися. Так рада за тебе! Глибоке знання сяє у твоїх словах! Мейлані, дякую, що поділилися своїм духовно сформованим поглядом на життя на цій Землі. Відображення вашого внутрішнього бачення справді таке. Захоплені цим нескінченним виром, ми часто губимося в собі та забуваємо про глибинну суть. Радa знати, що Bи знайшли справжню винагороду та сенс у своїх пошуках просвітлення. Бажаю вам і пишній землі Індонезії майбутнього, сповненого єдності, співчуття та сяючої надії. Люблю тебе завжди."